Корекційно-розвивальна робота

Заняття 3

Покращення адаптаційного періоду в учнів

Мета: навчати позитивно ставитися до себе і приймати себе, розвивати відчуття внутрішньої зосередженості.

Завдання: розвивати увагу і самоконтроль; долати сором’язливість, замкненість, нерішучість, розвивати самоповагу.

Матеріали: м’яч,  магнітофон, касета із записом танцювальної музики.

Вправа «Вітання». Діти сидять колом.

Ведучий. Давайте кожен із вас зараз скаже своє ім’я і розповість про свій сьогоднішній настрій. Ведучий починає розповідати першим. Потім він передає м’яча дитині, та говорить про себе, і так далі, доки м’яч не повернеться до ведучого. Якщо дитина не хоче говорити, вона передає м’яча сусідові.

Гра «Що чути»? Ведучий пропонує дітям послухати й запам’ятати те, що відбувається за дверима. Потім він просить розповісти, що вони чули.

Вправа «Досліджуємо себе».

Психолог. Зараз ми всі разом малюватимемо людину. Я на дошці, а ви – на своїх аркушах. Візьміть простий олівець. Це буде ваш портрет у повний зріст. Будемо досліджувати себе. Для цього сядьте на стілець, заплющте очі й відчуйте, де у вашому тілі найгарячіше місце. Визначили? Візьміть червоний олівець і на малюнку поставте червону крапку. Тепер приготуйте синій олівець. Заплющте очі й визначте, де у вас найхолодніше місце, позначте його синім на малюнку.

Після цього ми шукаємо найнеприємніше місце ( чорний колір ), потім найприємніше ( жовтий колір ). Знаходимо найлегші та найважчі місця ( штрихування, повне зафарбовування ). Психолог заповнює свій малюнок на дошці, намагаючись не випереджати дітей. Люди відчувають різні частини свого тіла неоднаково. Наприклад, теплі руки й холодні ноги.

Рефлексія.

-         Важко чи легко тобі було виконувати завдання?

-         Що було важко? Що легко?

-         Чи заважало тобі щось? Що?

-         Чи сподобалося тобі досліджувати себе?

-         Було це приємно чи ні?

Вправа «Злі й добрі слова».

Робота в парах. По черзі говоріть суперникові спочатку добрі слова ласкавим голосом, потім злі слова роздратованим голосом. Бесіда про почуття й відчуття.

Вправа «Ну ж бо, відгадай».

Діти діляться на дві підгрупи. Перша потайки від іншої загадує якийсь предмет. Інша підгрупа має його відгадати, ставлячи навідні запитання. На них перша підгрупа має право відповідати тільки «так» чи «ні». Діти першої підгрупи стають в одну лінію одне за одним, навпроти них стають діти з іншої підгрупи. Спочатку запитує дитина із другої підгрупи: «Воно живе?». Перша дитина з першої підгрупи відповідає: «так». Потім запитує друга дитина з другої підгрупи: «Я його бачив?». Друга дитина з першої підгрупи відповідає: «Так» і т. д. після того, як предмет відгадають, підгрупи міняються ролями. Рекомендується загадувати відомі всім предмети.

Вправа «Іноземець».

Психолог. Уявіть, що до нас у гості приїхав іноземець, який не знає української мови, а ви не знаєте його рідної. Спробуйте поспілкуватися з ним, покажіть вашу кімнату, іграшки, запросіть пообідати. Пам’ятайте, що все це потрібно робити мовчки.

Гра «Веселий м’ячик».

Психолог вмикає аудіо запис будь-якої танцювальної мелодії. Діти стають у коло й передають м’яч одне одному зі словами: «Ти котися, веселий м’ячику, швидко по руках, щоб не нудно було нам». Дитина, яка одержала м’яч, після останнього слова виходить у центр кола й танцює під музику.

Етюд «Птах у польоті».

Робіть плавні рухи руками в повітрі. Опустіть руки і спокійно постійте 5с – птах опустив крила і відпочиває.

Вправа «Прощання».

Мета: об’єднання дітей, створення доброзичливої атмосфери.

Діти сидячи у колі беруться всі за руки, повертаються один до одного і весело посміхаються, чим створюють доброзичливу атмосферу у групі.