Година спілкування

Реферат на тему : «Психолого-педагогічна готовність вчителів до інноваційної діяльності». Психолог Ямпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бабич К.В. Учительська професія вимагає особливої чутливості до постійно оновлюваних тенденцій суспільного буття , здатності до адекватного сприйняття , потреб сус-пільства і відповідного коригування своєї роботи . Школа ж один із найважливіших інститутів соціалізації людини , підготовки молоді до ролі активних суб’єктів майбутніх суспільних процесів повинна бути винятково уважною як до тенденцій суспільного розвитку , так і до нововведень у сфері змісту . форм і методів навчання та виховання . Відповідно інноваційність має характеризувати професійну діяльність кожного вчителя . Нововведення ( інновації ) не виникають самі по собі , а є результатом наукових пошуків ,аналізу ,узагальнення педагогічного досвіду. Актуальність проблеми в тому , що в сучасному вимогливому та швидкозмінного соціально – економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання , що ґрунтуються на нових методологічних засадах , сучасних дидактичних принципах та психолого – педагогічних теоріях , які розвивають компетентнісний підхід до вивчання , а також від рівня готовності до цього процесу педагогів . Головним суб’єктом інноваційної діяльності виступає вчитель . Він як професіонал не лише орієнтується в освітніх інноваціях та застосовує їх у своїй роботі , володіє різними технологіями викладання свого предмета , але й здатний як творча особистість до самореалізації в діяльності та самостійного інноваційного пошуку . Разом з тим за даними теоретико – експериментальних досліджень ( О.Козлова , В.Кжжар , Л.Подимова та ін.) , більшість учителів відчувають певні труднощі в упровадженні педагогічних інновацій . Необхідність урахування сучасної інноваційної ситуації та майбутніх змін в освітньому середовищі вимагає переорієнтації просвіти педагогів на формування в них активної позиції суб’єкта інноваційної діяльності . Стрижнем інноваційних процесів в освіті є впровадження досягнень психолого – педагогічної науки в практику , вивчення , узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду . Педагог – новатор є носієм конкретних нововведень , їх творцем , модифікатором . Він має широкі можливості й необмежене поле діяльності , оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх , проводити докладну структуризацію досліджень навчально- виховного процесу , створювати нові методики . Основна умова такої діяльності – інноваційний потенціал педагога. 1 Інноваційний потенціал педагога – сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність удосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність. Наявність інноваційного потенціалу визначають творчою здатністю генерувати нові уявлення та ідеї, професійною установкою на досягнення пріоритетних завдань освіти, вміннями проектувати і моделювати свої ідеї на практиці. Реалізація інноваційного потенціалу вчителяпередбачає значну свободу дій і незалежність його у використанні конкретних методик, нове розуміння цінностей освіти, прагнення до змін, моделювання експериментальних систем, високий культурно-естетичний рівень, освіченість, інтелектуальну глибину і різнобічність інтересів педагога. На перший план виступають неповторна своєрідність кожної особистості, самооцінка соціокультурного та інтелектуального рівня розвитку, вибір різних форм культурної та наукової, творчої активності. Відкритість особистості педагога до нового розуміння і сприйняття різних ідей, думок, напрямів, течій базується на толерантності особистості, гнучкості та широті мислення. На основі аналізу наукової літератури підготовку вчителів до інноваційної педагогічної діяльності визначаємо як процес, орієнтований на формування особистості вчителя, який розуміє цілі, зміст такого виду професійної діяльності, володіє операційною структурою її здійснення за рахунок інтеграції загальнонаукових, психолого-педагогічних, фахових і методичних знань, умінь і навичок. За час своєї професійної діяльності вчитель дає більше 25 тисяч уроків. Це є найскладнішим психолого-педагогічним процесом, актом учительської творчості, до якої пред’являють сотні різних вимог. Структура й форми його організації мають принципове значення, оскільки впливають на результати навчальної роботи школяра. Урок, з одного боку, виступає як чинник руху навчання загалом, з іншого – як форма організації навчання, зумовлена основними вимогами до побудови уроку вчителем. 2 Реалії нашого часу вимагають застосування на уроках інноваційних технологій . Успішність інноваційної діяльності передбачає з психологічної точки зору , що педагог усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному , а й на особистісному рівні . Готовність до інноваційної діяльності – це особливий особистісний стан , який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності , володіння ефективними способами й засобами досягнення педагогічних цілей , здатності до творчості та рефлексії . Готовність до інноваційної діяльності є передумовою ефективної діяльності педагога , максимальної реалізації його можливостей , розкриття творчого потенціалу . Педагогу інноваційного спрямування під час навчально-виховного процесу необхідно реалізовувати : - педагогічний гуманізм(довіра до вихованців , повага до їх особистості , гідності ,впевненість у своїх здібностях і можливостях ); - емпатійне розуміння вихованців (прагнення і вміння відчувати іншого як себе , розуміти внутрішній світ вихованців , сприймати їхні позиції ); - співробітництво ( поступове перетворення вихованців на співтворців педагогічного процесу , володіння культурою спілкування ); - діалогізм ( уміння слухати дитину , цікавитися її думкою , розвивати міжособистісний діалог на основі рівності , взаємного розуміння і співтворчості); - особистісна позиція ( творче самовираження , за якого педагог постає перед вихованцями як особистість , котра має свою думку , відкрита у вираженні своїх почуттів , емоцій ). У сучасних умовах інноваційна діяльність педагога має відповідати таким основним принципам : 1.Принцип інтеграції освіти . Вимагає уваги до кожної дитини як особистості , орієнтації на формування громадянина з високими інтелектуальними , моральними , фізичними якостями . 2.Принцип диференціації та індивідуалізації освіти . Потребує забезпечення умов для розвитку здібностей кожного вихованця , максимальний розвиток здібностей дитини , незалежно від соціально-економічного та суспільного статусу її сім’ї , статі , національності . 3 3.Принцип демократизації освіти . Дотримання його зобов’язує до створення передумов розвитку активності , ініціативи , творчості учнів та вчителів . Застосування цих принципів передбачає зміну характеру освітньої системи , змісту, методів, форм, технологій навчання й виховання .Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних здібностей , мотивів , особистісних цінностей різнобічної , творчої особистості . Педагог , який підготовлений до інноваційної професійної діяльності , має такі професійні й особистісні якості : 1. Усвідомлення цілей освітньої діяльності в контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи . Урахування та розвиток індивідуальних здібностей учнів ,їхніх інтересів і потреб , потреб окремого учня й суспільства загалом . 2. Осмислена в контексті сучасності педагогічна позиція . Уміння відповідно до нововведень у науці та практиці по-новому формулювати освітні цілі з предмета , певної методики , досягати й оптимально переосмислювати їх під час навчання . 3. Здатність вибудовувати цілісну освітню програму навчання і виховання , яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири. 4. Уміле поєднання вчителем сучасної йому реальності з вимогами особистіснозорієнтованої освіти, коригування освітнього процесу за критеріями інноваційної діяльності. 5. Здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їхніх особливостей. 6. Уміння продуктивно, нестандартно організовувати та проводити навчання й виховання, забезпечуючи розвиток творчості дітей шяхом використання інноваційних технологій. 7. Застосування форм і методів інноваційного навчання, яке передбачає врахування особистого досвіду й мотивів вихованців, використання доступних для дітей форм рефлексії та самооцінки. 8. Адекватне оцінювання, стимулювання відкриттів і форм культурного самовираження вихованців, здатність бачити позитивний розвиток учнів 9. Уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, у розвитку особистісних якостей вихованців. 10. Здатність і прагнення до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкритів. 4 На основі прояву вищевказаних якостей вирізняють інтуїтивний , репродуктивний , пошуковий , творчий рівні сформованості готовності до педагогічних інновацій . Інтуїтивний рівень . До цього рівня сформованості готовності до інноваційної діяльності належать педагоги , які за особливостями мислення та практичної діяльності ставляться до інноваційної проблематики як до альтернативи традиційної практики . Основою їхньої діяльності в такому випадку є емоційне , інтуїтивне налаштування на сприйняття нового тому , що воно нове , а не глибокі теоретичні знання особливостей інноваційної ідеї чи аналіз педагогічної практики , яка на цій ідеї базується . Репродуктивний рівень . Педагоги ,які належать до цієї категорії добре обізнані з теоретичними засадами , змістом , конкретними методиками педагогів-новаторів , нерідко застосовують елементи цих систем у власній педагогічній діяльності . Проте використання інновацій у їхній педагогічній практиці є несистематичним , ситуативним . Окремі педагоги вважають , що новітні технології можуть бути застосовані лише їхніми авторами . Пошуковий рівень . Педагоги цієї групи намагаються працювати по-новому , втілюючи у власній діяльності відомі практиці технології та методики навчально-виховної роботи . Охоче йдуть на експеримент , не приховують ані своїх успіхів , ані помилок , відкриті для публічного обговорення , осмислення педагогічних інновацій . Творчий рівень . Педагоги цього рівня творчо ставляться до інноваційної діяльності , мають змістовні знання про нові наукові та новаторські підходи до навчання та виховання , володіють новітніми технологіями і створюють власні . Реалізація творчого потенціалу в інноваційному процесі для багатьох із них є найважливішим орієнтиром діяльності . Знання про рівень сформованої готовності кожного педагога до інноваційної діяльності дає змогу як педагогу планувати свій саморозвиток , так і керівнику школи коригувати інноваційний потенціал колективу , що є важливим компонентом структурних професійних якостей . 5 Таким чином , пошук , освоєння та застосування відомих педагогічних інновацій , аналіз отриманих результатів і власного індивідуального стилю роботи можуть сприяти створенню педагогом інноваційних освітніх технологій . Інноваційне навчання педагогів має неабияке значення у формуванні інноваційної культури, переконує в значущості таких напрямів розвитку професійних якостей педагога, як емоційність мислення, формування нового типу спілкування та комунікативних здібностей, розвиток здатності до внутрішнього діалогу як основи самопізнання, проб лематизації спілкування, зміни ролей. 6